Арбутин, також відомий як альфа-арбутин, зустрічається в природі в кількох різних видах рослин. Рослини з найвищими відомими концентраціями – мучниця і шовковиця. Він також міститься в сортах чорниці, журавлини, пшениці та груші.
Мучниця протягом століть використовувалася в Європі та Північній Америці як традиційна медицина. До відкриття сучасних антибіотиків мучниця була одним із небагатьох відомих природних протимікробних ліків.
Антимікробна активність частково зумовлена наявністю арбутину. Мучниця традиційно використовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів.
Синтетичні форми арбутину можуть бути створені шляхом хімічного синтезу або процесу, що каталізується ферментами. Дослідження in vitro 7% арбутину виявляють сильніший інгібуючий ефект на виробництво меланіну.
Яка дія арбутину на шкіру?
Арбутин складається з гідрохінону з приєднаною цукровою групою. Група гідрохінонів дозволяє арбутину діяти як інгібітор тирозинази, ключового ферменту, який бере участь у виробленні меланіну (пігменту).
Ця інгібуюча активність зумовлена структурною подібністю групи гідрохінону до тирозину, який є природним субстратом для тирозинази. На додаток до свого вродженого гальмівного ефекту арбутин також може діяти як резервуар, який повільно вивільняє гідрохінон.
Після вбирання в шкіру ферменти в організмі можуть відщеплювати групу цукру з арбутину, вивільняючи гідрохінон. Це діє як вбудований запобіжний клапан, запобігаючи одночасному впливу занадто великої кількості гідрохінону на шкіру.
Для чого можна використовувати арбутин?
Арбутин в невеликих концентраціях може бути ефективним в боротьбі якщо у вас:
